Назад к списку

Третьокласники пишуть оповідання

Маленький вітер 

Павло Винокуров, 3 клас


 Були собі три вітри: перший Свистун, другий Забіяка, а третій Маленький вітер. 

 Якось наказала Свистуну мама піти в село купити борошна на хліб і той пішов до села.

Іде, іде - бачить продавець з ВЕЛЕТЕНСЬКИМИ тарілками. Свистун запитує: 

 - Скільки треба за таку тарілку борошна грошей?

А той каже: “Зробиш мені щось добре, дам тобі таку тарілку”. 


Розлютився вітер, Та як СВИСНЕ! 

Здув з ніг продавця. 

А продавець й каже : “Ні, більше навіть не побачиш борошна!” 

 Що було робити Свистуну? Пішов він до дому. 

 Потім послала мати Забіяку до села за борошном. Прийшов він до села, бачить цей самий продавець, який Свистуну не дав борошна та й пішов він до продавця. 

 -А скільки коштує ця велетенська тарілка?

 - А не скільки!- відповідає той. - Зроби мені щось доброго дам тобі тарілку. 

 Розлютився той та як вдарив по продавцю той аж крикнув та й побіг куди дорогу знає. 


 Послала мати Маленького вітра за борошном у село. 

Прийшов той до села аж бачить продавець з ВЕЛЕТЕНСЬКИМИ тарілками борошна та й запитує: 

 -Скільки тарілки коштують?


А той каже: " Зробиш мені щось добре дам тобі таку тарілку.
"

 Але не розлютився той, як його брати а шкода стало продавця цього що під самим сонцем стоїть. 

Та й дмухнув він тоді на ньогог лагідно-лагідно.

 Продавець дав йому тарілки, та з радістю пішов Лагідний вітер до дому. 

 Дав тарілку матері, мама спекла пиріг та дала його Лагідному вітру, а його братам нічого не дала, тому що той продавець був її татом і  тато їй все розповів. 

Зрозуміли брати що треба ніколи не шкодити своїм друзям та всім людям тому що в кожного є язик, який зможе зробити все що завгодно тільки словом.